дата: 09.12.2016

Види і нанесення грунтовок під декоративну штукатурку

Декоративне оштукатурювання поверхонь – дуже відповідальний спосіб обробки стін. Від якості нанесення штукатурки буде залежати не тільки зовнішній вигляд стіни, але також витрати на 1м? поверхні і довговічність нанесеного на неї складу. Для забезпечення необхідної якості зчеплення робочого розчину з основою покриття перед початком роботи потрібно використовувати різні види грунтовок для декоративної штукатурки, а також вірні технології їх практичного застосування.

Умови тривалої служби покриття

Для якісного покриття стін декоративною штукатуркою потрібно:

  1. Ретельно вирівняти поверхні як у вертикальному, так і горизонтальному напрямках.
  2. Використовувати фінішну шпаклівку для закладення всіх нерівностей.
  3. Забезпечити хороше зчеплення декоративної штукатурки з основою.
  4. Забезпечити міцність вихідної поверхні, по якій далі будуть проводитися роботи.

Фінішна шпаклівка

Для вирішення цих завдань потрібно знати, з якого матеріалу виконані стіни і яке його технічний стан на момент ґрунтовки. Наприклад, для суцільних пористих покриттів (бетон, цегла, дерево) внутрішніх поверхонь необхідно застосовувати грунтовки глибокого проникнення. Саме вони забезпечують паропроникність оброблених площ і хороше зчеплення штукатурки з основою.

Крім того, грунтовки глибокого проникнення часто містять у своєму складі противогнилостные компоненти, що перешкоджають утворенню грибків і цвілі, які з внутрішніх стін, оброблених декоративною штукатуркою, вивести практично неможливо.

У разі пухких поверхонь застосовують грунтовки з зміцнюючою дією. Вони сприяють підвищенню щільності стін і так само, як і грунтовки глибокого проникнення, покращують адгезійні показники. Такі грунтовки рекомендується застосовувати по вапняній штукатурці, оскільки вона вже після декількох років експлуатації починає руйнувати вихідну поверхню стіни.

Попереднє вирівнювання – важливий момент

Попереднє вирівнювання стін

Вирівнювання поверхні перед роботами проводиться кількома методами, але найбільш практичним і дає стабільні результати вважається метод провішування. Підлягає декоративного оштукатурювання частина стіни маркують по діагоналі дюбелями, після чого між ними натягують, користуючись виском, міряльний шнур. За провесу шнура судять про те, де і яким чином зробити вирівнювання стіни.

Величина зазору перед оштукатурюванням частково може бути ліквідована шпаклівкою, після чого поверхню огрунтовывается. Надлишки можна збити за допомогою стамески або скребка. Витрата грунтовки на 1м? при цьому зросте, зате знизиться потреба в більш дорогий декоративній штукатурці.

Буває, що зазор занадто великий і перевищує 40-50 мм. В таких випадках вирівнювання і наступна ґрунтовка стіни не дадуть бажаного результату. Є два варіанти – перед обробкою:

  • провести оббивку поверхні дранкою;
  • облаштувати металевий каркас.

Останнє, хоча і збільшує несучу здатність декоративної штукатурки, на практиці застосовується значно рідше. Причиною вважаються підвищені витрати, а також необхідність застосування сталей, що мають антикорозійне покриття або алюмінієвої смуги.

Особливості вибору грунтовки

Грунтувальні склади під декоративну штукатурку класифікуються:

  • за показником кислотності pH: кислотні, лужні і нейтральні;
  • по мірі збільшення адгезійних показників заґрунтованій поверхні;
  • по в’язкості складу;
  • по можливості робіт з певними типами декоративної штукатурки.

Перший показник має значення для здатності ґрунтовки приховати або, навпаки, виділити характерні поверхневі дефекти на стіні. До них відносяться плями від іржі і сольові відкладення, які особливо часто з’являються після вапняної обробки зовнішніх стін.

При значній кількості подібних поверхневих дефектів необхідно в роботі використовувати лише ґрунтовки лужного складу, pH яких є найбільшим (від 8 одиниць і більше), притому – склади глибокого проникнення. У цьому випадку при грунтовці відбувається нейтралізація солей, у результаті чого навіть глибокі плями зникають.

Те ж саме стосується і поверхневої іржі. Вона найбільш негативно впливає на адгезію, оскільки руйнує не тільки поверхню стіни, але й саму грунтовку, якщо та підібрана невірно.

Ґрунтовка зі зниженими показниками pH годиться при обробці внутрішніх поверхонь стін в приміщеннях з нормальною або навіть кілька зменшеною відносною вологістю. Для таких приміщень питома витрата грунтовки на 1м? знижується.

Вимоги до шпаклювання

Після штукатурення будь-які внутрішні і зовнішні поверхні шпаклюють. Склад шпаклівки також підбирається по мірі його спорідненості з штукатурним матеріалом.

Шпаклівка стін після штукатурення

Важливим параметром, що визначає довговічність декоративної штукатурки, є відповідність з нею обраної ґрунтовки. В іншому випадку після грунтовки може статися часткове або повне відшарування штукатурного складу. Щоб не нарватися на таку неприємність, потрібно виключити застосування шпаклівки, до складу якої входять високов’язкі речовини, що володіють незначним поглинанням (наприклад, масляні шпаклівки, шпаклівки на основі алебастру, клеїв).

Технологія грунтування

Особливості грунтовки стін під нанесення декоративної штукатурки полягають у наступному:

  1. Застосовується виключно глибоке, двошарове грунтування, причому товщина кожного шару повинна бути не менш 10 мм. Більш тонкий шар не забезпечить утримання важкого матеріалу на стіні. Витрата складу на 1м? при цьому збільшитися.
  2. В якості робочого інструменту потрібно застосовувати широку малярську кисть або валик: застосування тонких кистей не забезпечить шару грунтовки необхідні однорідність і товщину. Не варто з метою уявного прискорення робіт використовувати пилосос, фарбопульт чи пульверизатор: витрата грунтовки на м? зросте, але якість покриття погіршиться. Пов’язано це з тим, що для грунтовки глибокого проникнення не буде забезпечено можливість проникнення компонентів вглиб оброблюваної поверхні. Як наслідок, декоративна штукатурка після нанесення почне відшаровуватися від обробленої поверхні.
  3. Після грунтовки відразу ж роблять затірку обробленої поверхні. Така операція проводиться і для внутрішніх, і для зовнішніх стін. В результаті шар ущільнюється, забезпечуючи надалі хорошу основу для декоративної штукатурки.
  4. Щоб загрунтованная поверхня не пересихала, її протягом усього часу перед оштукатурюванням потрібно зволожувати. Підійде звичайний тример для квітів або пульверизатор. Причина в тому, що декоративна штукатурка легше і якісніше лягає саме на злегка вологу поверхню. Особливо це важливо для внутрішніх поверхонь в житлових приміщеннях.

Грунтовка для робіт перед нанесенням декоративної штукатурки забезпечує фінішної поверхні необхідну довговічність. Її витрата на 1м? становить близько 200 мл і залежить від матеріалу стіни і вихідного стану покриття.

НАШ ЕКСПЕРТ РАДИТЬ ПОЧИТАТИ ЦЕ

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *