дата: 09.12.2016

Як вибрати і правильно підготувати фарбу для фарбопульта?

Правильно підібравши фарбу для фарбопульта, можна без особливих трудових витрат фарбувати поверхні будь-якої площі. Фарбування по дереву за допомогою фарбопульта дозволяє отримати ідеально рівну поверхню без некрасивих патьоків, розтріскування, нерівномірного фарбування та інших дефектів. Але отримати такий результат можна, якщо вибрати для цього фарбу правильної в’язкості.

Тільки після цього можна отримати істотну економію часу і фарби порівняно із звичайною фарбуванням пензликом. Для фарбопульта варто використовувати тільки ЛКМ необхідної в’язкості, оскільки без цього отримане покриття вийде неякісним. Найчастіше необхідна в’язкість вже вказана виробником на упаковці, але орієнтуватися на цю цифру можна далеко не завжди.

Контроль в’язкості

Будь-яка фарба ляже рівно на стіну тільки в тому випадку, якщо температура, заявлена виробником, збігається з рекомендованої температурою навколишнього середовища. Якщо цього не відбувається, фарба сама по собі стає надто густої або рідкої. В обох випадках суміш вже не зможе розбризкуватися з електричного пульверизатора дрібними краплями, однорідно розподіляючись по поверхні.

Види фарб для фарбопульта
Види фарб для фарбопульта

Що станеться, якщо фарба стане дуже густою, або, навпаки, рідкої? Це погано в обох випадках, оскільки занадто рідка буде розтікатися, а надто густа ляже нерівно. Використання таких фарб для фарбопульта може призвести до неприємностей:

  • утворення патьоків, «водяних міток»;
  • розбризкування;
  • втрата глянсової поверхні;
  • зморщування;
  • зменшення або повна втрата адгезії;
  • освіта різнотону, грудок, відколів;
  • небажана «усадка»;
  • неоднорідність нанесення;
  • розтріскування;
  • спучування.
Конструкція фарбопульта
Схематичне пристрій фарбопульта

Уникнути всіх цих проблем можна, якщо правильно підготувати не тільки поверхня з дерева, але і саму лакофарбову суміш перед нанесенням. Для цього необхідно відразу вибрати суміш потрібної консистенції або самостійно розвести її до потрібної густоти.

Вимірювання допустимої в’язкості

Для вимірювання в’язкості краще всього використовувати спеціальний прилад під назвою віскозиметр. Його використання дозволяє точно проконтролювати якість суміші, щоб уникнути неприємних сюрпризів у майбутньому. Конструкція дуже проста, оскільки він складається з:

  • конічної мірної ємності з отвором різного діаметра внизу;
  • кронштейна-держателя.
Класифікація краскопультів з розпилення фарби
Відмінності розпилень краскопультів

В залежності від поставленого завдання і необхідної точності вимірювання можна вибрати віскозиметр з отвором 4, 6 або 8 мм Підготовка до визначення густини фарби не потребуватиме додаткових фінансових витрат або складних маніпуляцій, оскільки, крім віскозиметра, знадобляться тільки секундомір і ємність для стікання в неї лаку або емалі. Для визначення густоти потрібно:

  • налити суміш в ємність віскозиметра;
  • увімкнути секундомір, дати стекти до появи поодиноких крапель;
  • вимкнути секундомір.

Отримане в результаті час (наприклад, 20 секунд) – це і є індекс в’язкості. При температурі 20°C він повинен становити:

  • для шпаклівок – 30 секунд;
  • для лаків і акрилових емалей – до 20 секунд;
  • для базових емалей – до 17 секунд.

Отриманий індекс дозволяє визначити наявну в’язкість і те, чи потрібно в цьому випадку додаткове розведення. Якщо густина нормальна, підготовка матеріалу до затоки в електричний краскопульт закінчена. Якщо ж час витікання при рекомендованій більшістю виробників температурі більше або менше оптимального, значить, ЛКМ дуже рідкий або густий.

У першому випадку єдиний вихід із ситуації – це вибрати емаль потрібної консистенції. А ось більш густий матеріал можна легко підготувати до використання, розбавивши його до потрібної консистенції.

Правильне розведення

Для розведення будь-якого лакофарбового матеріалу до потрібної густоти знадобляться:

  • спеціальна мірна ємність (або градуйований пластиковий стакан);
  • розчинник;
  • затверджувач.

Розведення фарби для фарбопульта

Щоб правильно визначити компоненти для приготування готової емалі або лаку, потрібно вибрати тип лакофарбової суміші. Всі подібні склади поділяються на:

  • однокомпонентні (алкиды або базові емалі);
  • двокомпонентні (акрилові емалі, грунтовки, лаки).

Для розведення однокомпонентного складу досить тільки розчинника. А ось двокомпонентні вимагають додаткового використання спеціального затверджувача, який заливається в підготовлюваний складу першим.

Універсальних пропорцій змішування в цьому випадку не існує, оскільки для кожного матеріалу вони свої. Вибрати оптимальне співвідношення допоможуть рекомендації виробника.

Як відфільтрувати

Останній етап приготування складу потрібної консистенції – це фільтрація від випадково потрапили домішок. Це потрібно обов’язково зробити для того, щоб частинки домішок не потрапили на поверхню, зіпсувавши готове покриття. Найпростіше вирішити цю проблему, якщо вибрати фарбопульт з вбудованим фільтром.

Фільтри в краскопульте
Види фільтрів в фарбопульта

Відфільтрована суміш позбавить вас від таких проблем, як:

  • засмічення сопла в краскопульте;
  • утворення грудок;
  • ефект «сорності»;
  • утворення осаду.

Якщо ж вбудованого фільтра немає, приготований склад потрібно попередньо відфільтрувати перед заливанням в резервуар фарбопульта. Безумовно, для цього можна використовувати саморобні фільтри, виготовлені з підручних матеріалів, наприклад, фільтрувального паперу. Але такий метод досить трудомісткий і вимагає додаткових фінансових вкладень.

Краще всього для цієї мети вибрати спеціальні одноразові воронки, мають зручний сітчастий фільтр. Алгоритм дій у цьому випадку гранично простий:

  1. Встановити одноразовий фільтр на горловину бачка в краскопульте.
  2. Залити у бачок підготовлену емаль.

Готова поверхня буде гладкою і блискучою, а покриття ляже однорідним шаром, додатково вирівнюючи найменші нерівності.

НАШ ЕКСПЕРТ РАДИТЬ ПОЧИТАТИ ЦЕ

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *